вибрати мову: по-русски · українською
ще не користувач? приєднуйтесь! · вже користувач? увійти

Одного разу в Nobu

подорожі
 
 
Одного разу в Nobu
 
 

 

Під час останньої поїдки до Нью-Йорку я мала нагоду завітати до культового ресторану японської кухні Nobu. Так, це саме той, який має Мішленівську зірку, а ще той, яким частково володіє Роберт де Ніро.

Зайшовши, одразу вразило освітлення, воно було приглушене та неймовірно затишне. Склалося враження, що ти зайшов додому до друзів. Нас посадили за великий круглий стіл прямо посеред зали. Таким чином ми опинилися в центрі подій. Відкривши меню ми, чесно кажучи, розгубились, не знаючи, що саме замовити.Усі страви звучали зовсім не так, як ми звикли їх бачити у інших ресторанах японської кухні. Вирішити почати із замовлення вина: аж тут стався цікавий випадок: офіциант почав щось голосно говорити японською та показувати на мене. Виявляється, він думав, що я неповнолітня і тому не можу пити вина. Ну, такий інцидент мене потішив, адже днями мені виповнилося 29. Що ж, приємно! Бачачи наше розгублення офіціант, котрий, доречі, працює тут із часу відкриття у 1994 році, вирішив нам допомогти на порекомендував замовити їхні головні страви на всіх, скушутувавши всього по-трошки. Це було раціональне рішення і всі ми на нього погодились!

В якості закуски було карпаччо з тунця, далі на нашому столі з”явилися роли 6-х видів. Звісно, всі вони були зовсім не такими, якими ми звикли їх бачити у нас в Україні. Наприклад, в одному з них було використане м’ясо з живота лосося, котре вважається найбільш делікатесним. На десерт нам подали шоколадний фондан з м’ятним соусом та морозивом із зеленого чаю. Все у шкатулці, котра нагадувала ту, що для дорогоцінностей. Офіциант радив їсти його так: за шматочком фондану одразу їсти морозиво. Саме тоді смак буде таким, якого добивався шеф.

Перебуваючи у такому справді легендарному для світової ресторанної культури місці я не могла втриматись, щоб не поспілкуватися із працівниками цього закладу. Наприклад, із головним адміністратором, котрий як і всі інші працює тут з моменту відкриття - 18 років. Усі люди, котрих я зустріла у Nobu, здалися мені гіпер-профі японської кухні та гіпер-професіоналами. Вони швидко працюють та знають собі ціну. Ресторан обслуговує 100 чоловік. Неймовірно, адже він здався не дуже великим. Тим не менш, усі місця були зайняті, незважаючи на те, що це був вечір серед тижня. На виході побачила невелику стійку з сувенірами: там продалася книжка з рецептами того самого Нобу Матсухіса, на честь якого названий заклад, а ще горнятка та фартухи з символікою закладу. Вийшовши на вулиці нічної Трайбеки, подумлося, що це був казковий гастрономічний досвід.

 

Автор: Оленка Мартинюк.


Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Ім'я друга: *
E-mail друга: *
надіслати
відміна

Коментарі користувачів: (
0
)

Написати коментар

Написати коментар

Ваше ім'я:
Заголовок:
Коментар: *
Захисний код *
Ви забули написати коментар
Код на зображенні не вірний
додати
відміна
Зачекайте...
Завантаження коментарів

©2006 - 2019 "Cooking ZONE"
Використання матеріалів cookingzone.net дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на cookingzone.net.