вибрати мову: по-русски · українською
ще не користувач? приєднуйтесь! · вже користувач? увійти

Пол Міазга. Час подумати про себе та про ближніх

авторські колонки
 
 
Пол Міазга. Час подумати про себе та про ближніх
 
 

На полицях магазинів Києва практично не можна знайти борошно і гречку, ціни на які виросли в чотири рази за декілька тижнів і залишаються високими. Наслідки посухи минулого літа нарешті відчутні особливо для найбідніших в цей важкий для країни час. Для тих людей, для яких кожна гривня, – якщо не копійка – має значення.

Це відчутно, якщо ресторани міста планують влаштувати великі святкування Масляної і відповідно підняти ціни на млинці/налисники у своїх меню, що й казати про піцерії, які витрачають набагато більше грошей на борошно, щоб робити свої знакові страви. У будь-якому випадку по українських/російських та італійських ресторанах це вдарить найсильніше, адже вони дуже залежать від борошна. 

Дефіцит може бути частиною повсякденності і не дивує моїх читачів, однак, шок не може не помітити жодна людина. У кожного є хтось, на кого вплине цей дефіцит. Тому я закликаю усіх допомагати тим, хто не може купити елементарні продукти. Нещодавно я дивився по телевізору документальний фільм про дітей, які склали список речей, які вони б хотіли зробити, доки їм не виповнилося 30 років. Одним з пунктів в списку стало наступне: купувати продукти для когось незнайомого, але потребуючого їх. Досягнення 30-річного віку (чи 40-річного) або ж інша навіжена ідея корисні, якщо при цьому ми згадуємо про те, що час минає і нам необхідно зробити щось, що залишить позитивний слід після нас. Як Ісус говорить у Біблії про те що верблюдові легше пройти крізь вушко голки, ніж багатій людині потрапити до раю.

Українці – нація, яка переважно боїться Бога (серед них є христяни, також євреї і мусульмани). Тому цього року нам треба готуватися до Великого Посту, допомагаючи ближнім. Як же можна віддати повагу християнским ідеалам віддачі і безкорисливості, якщо не підтримувати менш забезпечених, заплативши за чиїсь продукти або ж подарувавши нужденному пенсіонерові пачку борошна? Ціна 20-30 гривень за борошно для нас - це на одне пиво у барі або ж чашку кави менше в місцевому кафе - мала ціна за добро.

Порозглядайте людей в супермаркеті, де Ви купуєте продукти, цього тижня. Чи не стоїть за Вами пенсіонер, який хоче купити звичайний набір продуктів, але у нього в руках зім'яті дрібні купюри, які він дбайливо копив? Якщо відповідь ствердна, проведіть у магазині ще декілька хвилин і делікатно запитайте, не могли б Ви заплатити за його/її товари. Якщо Вас запитають, чому: не відповідайте. Всеодно знову ж таки по Біблії: ліва рука не повинна знати, що робить права. Добродійність хороша, коли вона анонімна, по можливості. Нехай Ви відчуватимете доброту, а не кричатимете про неї на весь світ або ж писатимете про неї на транспарантах. Будьте добрими заради Бога!

Автор: Пол Міазга – канадський шеф-аматор, а також гурман, що живе у Києві з 2001 року. У минулому редактор рубрики "Розваги" у виданні Kyiv Post. У вільний від викладання в своїй кулінарній школі UkeyThai, працює журналістом-фрілансером, а також англомовним редактором.


Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Ім'я друга: *
E-mail друга: *
надіслати
відміна

Коментарі користувачів: (
0
)

Написати коментар

Написати коментар

Ваше ім'я:
Заголовок:
Коментар: *
Захисний код *
Ви забули написати коментар
Код на зображенні не вірний
додати
відміна
Зачекайте...
Завантаження коментарів

©2006 - 2024 "Cooking ZONE"
Використання матеріалів cookingzone.net дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на cookingzone.net.