вибрати мову: по-русски · українською
ще не користувач? приєднуйтесь! · вже користувач? увійти

Пол Міазга. Обслуговування в київських ресторанах: часто дуже погане, часто просто неадекватне

авторські колонки
 
 
Пол Міазга. Обслуговування в київських ресторанах: часто дуже погане, часто просто неадекватне
 
 

 

Це може бути знаком наших часів, що ресторани, як мінімум київські страждають від загального захворювання: жалюгідного рівня сервісу. Нам треба в цьому винити брак навчання або ж те, що в ресторані просто не можуть знайти хороший персонал, або ж дефіцит здорового глузду, або ж високу плинність кадрів – не знаю, але однозначне одне: рівень обслуговування в ресторанах міста залишає бажати кращого, особливо якщо враховувати наскільки завищені ціни в цих закладах.

Ось, що мене турбує в роботі офіціантів столиці :

  1. Дуже довго несуть гостям меню. Вам вистачить декілька секунд навіть при повній зайнятості захопити декілька меню і принести їх людям, які щойно сіли за столик у Вашому ресторані і потім піти по своїх справах. Якщо тільки не існує нестачі меню, то немає виправдання тому, хто примушує чекати голодних потенційних клієнтів 5 а іноді і навіть 10 хвилин, доки принесуть меню.

     

  2. Ніхто не знає, що свіжого є на кухні або ж особливості сезонного меню. Складається враження, що офіціантів взагалі не хвилює те, що твориться на кухні. Багато ресторанних менеджерів не розуміють концепції продажів і просування в ресторані; досить того що люди зайшли в двері, тому не треба прагнути продати свіжий лосось, який щойно прибув з Норвегії або ж свіжі лісові ягоди. Замість цього Ваш офіціант швидше за все запропонує Вам котлети, які можуть бути зроблені в будь-який день року.

     

  3. Виносити кілька страв одночасно. Ось це мене дійсно дратує! Я ще не доїв свій салат на великій тарілці і офіціант не потурбувався подивитися, що на кухні значно більше місця для супу, ніж на моєму столі – він або вона всерівно його винесе. Це просто ідіотизм. Я не повинен просити, щоб вони виносили усе окремо – я ж не говорив офіціантові коли прийшов, що поспішаю на літак!

     

  4. Мою їжу або напої забирають до того, як я закінчив їсти або ж пити або ж подав знак, що впорався. Я збентежений тим, з якою швидкістю офіціанти хочуть прибрати мою тарілку або ж склянку буквально у будь-який момент. Якщо в склянці залишилося менше чверті пива або ж не увесь стейк лежить на тарілці, то за ним завжди потягнеться чиясь рука. Напевно багато впливових, але недалеких українських відвідувачів просто чекають, що офіціанти здогадаються, коли вони закінчили їсти. А можливо, обслуговуючий персонал проінструктований так, що усі столи мають бути постійно прибраними (це пояснює той факт, що коли я забруднюю серветку, її прибирають як щось небезпечне навіть якщо я збирався використати її ще раз). У будь-якому випадку те, як гість залишив свої столові прилади на тарілці повинно бути говорити про багато що. І завжди можна запитати чи "Можна прибрати Вашу тарілку"?

     

  5. Їжа була погано приготована або ж винесли не ту страву – його не хочуть приймати назад. Це знак, що Вам більше ніколи не треба приходити в цей ресторан. Якщо Вам винесли не ту страву, яку Ви замовляли або ж неправильно її зробили (пересолили, чи вона підгоріла, або ж в нього додали щось, чого Ви просили не додавати) Ви маєте повне право як клієнт відмовитися від неї і точно не платити за неї. І знову я час-від-часу заходжу в ресторани, де керівництво рахує кожну копійку яку вони витратили на інгредієнти, а офіціанти, патетично зітхаючи говорять: "Боже, якщо Ви не заплатите за страву, то це доведеться зробити мені". Ресторани, керівництво яких не визнає помилок і примушує офіціантів або шефів приймати удар, ненадто доброзичливі заклади.

Звичайно, для деякої частини такого нехлюйства і нестачі здорового розуму є пояснення: п'ятизіркові готелі відібрали кращих офиуиантов у різних закладів по усьому місту; гастрономічна культура настільки відстала, що небагато хто (включаючи офіціантів) звикли обідати в ресторанах і не знають, які залишати чайові або ж чекають, що їжа буде такою, як за радянських часів: дешевою, простою і без надмірностей; офіціанти рідко отримують належні чайові або ж похвалу від відвідувачів за хороший сервіс – я часто спостерігав як дуже багаті українці встають з-за столу, де вони поїли на декілька тисяч доларів і залишають декілька гривень на чайові. Як на мене, це вершина нахабства і таких людей не можна пускати в ресторани в майбутньому,  якщо вони не залишають нормальних чайових пропорційно ціні свого обіду.

Для багатьох іноземців це стане справжнім шоком, коли він приїдуть сюди на Європейський футбольний чемпіонат 2012, і зіткнуться з великою кількістю українців (в основному тих, яким за 30) в якості обслуговуючого персоналу в багатьох місцевих ресторанах. Я можу перерахувати на пальцях однієї руки київські ресторани з дійсно хорошим обслуговуванням і не усі ці місця розкішні і мають ціни, починаючи від 100 гривень. Люди які ходять в ресторани в цьому місті, повинні вимагати і чекати більшого. І доки ресторани готуються, нам краще піти пообідати у їдальню.

Автор: Пол Міазга – канадський шеф-аматор, а також гурман, що живе у Києві з 2001 року. У минулому редактор рубрики "Розваги" у виданні Kyiv Post. У вільний від викладання в своїй кулінарній школі UkeyThai, працює журналістом-фрілансером, а також англомовним редактором.


Ваше ім'я: *
Ваш e-mail: *
Ім'я друга: *
E-mail друга: *
надіслати
відміна

Коментарі користувачів: (
2
)

Написати коментар

Написати коментар

Ваше ім'я:
Заголовок:
Коментар: *
Захисний код *
Ви забули написати коментар
Код на зображенні не вірний
додати
відміна
Зачекайте...
Завантаження коментарів

©2006 - 2022 "Cooking ZONE"
Використання матеріалів cookingzone.net дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на cookingzone.net.