Пол Міазга. Визначення нових західних слів для позначення їжі
В українців є багато слів для описання різних видів їжі, яких немає у нас, на заході. Однак, напевно, буде цікаво почути, наскільки спеціалізованими стали терміни, якими користуються для позначення їжі в англомовних країнах.
Зараз в Україні дуже модно маркувати їжу на предмет відсутності ГМО, але така традиція в інших країнах існує вже давно. У Канаді і США тренд "Без ГМО" зароджувався приблизно 15 років тому але вже тоді наш гастрономічний вокабуляр вже змінювався.
Багато років тому він був набагато простішим. Це точно. У нас були такі терміни як "red" meat ("червоне" м'ясо) щоб відрізнити яловичину (чи, у меншій мірі, баранину) від "white" meat ("білого" м'яса), такого як курятина або ж свинина (яке називали в популярних рекламних кампаніях як "the other white meat" ("інше біле м'ясо"). Ми називали тепличну продукцію "hot house" item ("продуктами з гарячого будинку"): наприклад, поняття "помідори з гарячого будинку" було звичним. Усе що було засолене і поставлене в банку, називалося "pickled" ("маринованим"): мариновані огірки, шкірка від кавуна, цибуля тощо.
Однак, з часом у 1990-х багато людей почали турбуватися не лише про класифікацію їжі, але і виражали свою позицію відносно довкілля і благоустрою інших людей. В англійській мові з'явилися нові терміни такі як "fair trade" ("чесна торгівля"), який в основному вживався відносно кави і чаю. Якщо про якийсь товар говорять, що він "fairly traded" ("вироблений в умовах чесної торгівлі"), то це означає що місцеві виробники отримали зарплату за свої продукти, завдяки якій вони можуть утримувати свою сім'ю. Цей термін протиставляється поняттю "зарплата для виживання", завдяки якій їм не вибратися з бідності, у такому разі мізерна зарплата виробників також залежить від великих продуктових корпорацій. Українські фермери повинні знати усе про таку різницю навіть якщо вони не знають цього західного терміну.
Приблизно в той же час в наш лексикон додалося слово "vegan" ("веган"). Веган відрізняється від вегетаріанця тим, що не їсть рішуче ніяких продуктів тваринного походження : ніякого м'яса, ніяких яєць, ніякого сиру, ніякого молока, ніяких морепродуктів. Мій друг американець – веган, який веде здоровий спосіб життя. Він вирішив відмовитися від м'яса з однієї причини: в яких жалюгідних умовах вирощують худобу і вбивають їх (або ж як ловлять та обробляють морепродукти).
Купівля кави, зібраної для чесної торгівлі, чи веганство - це в основному етичний вибір: мій друг вірить у те, що сучасні методи вбивства тварин і рибної промисловості – не відповідають усім стандартам (він, до речі, правий), тому він не хоче бути частиною усього цього. Він також не носить шкіряний одяг. Щоб отримувати білки, він їсть багато горіхів і бобових, а для поповнення запасів кальцію і заліза, він вживає шпинат, нут і подбну їжу. І він не помирає з голоду, навпаки. Його дієта набагато корисніша, ніж раціон багатьох моїх знайомих.
У жителів Північної Америки також існує поняття напоїв та їжі з "zero" ("нульовою кількістю калорій") чи "low-calorie" ("з малою кількістю калорій") через те, що ми вживаємо дуже багато цукру. В Австралії і взагалі завели моду на пиво "low carb(ohydrate)" ("з маленькою кількістю вугеводів") для того, щоб люди змогли насолоджуватися пивом і не гладшати від нього. Одна з моїх кулінарних книг пропонує мені використовувати курячий бульйон "low sodium" ("з маленькою кількістю солі") для приготування супу. Українці вживають так багато солі, що це просто вбиває їх. На бігбордах по усьому Києву видно заклики, які пропонують українцям зробити тест на підвищений тиск, який на заході давно асоціюється із великим споживанням солі. Саме це призводить до розвитку серцевих хвороб - великої прооблеми, зокрема для чоловіків. Сало не покращує Ваше здоров'я.
У 2007 в словник англійської мови додали слово locavore (прим. ред. cz: той, який живиться місцевою їжею) – це наслідок впливу "етичного" гастрономічного руху в епоху компромісів з вуглецем і проблем з охороною довкілля. Що ж означає locavore?
Locavor – це людина, яка отримує свою їжу тільки від місцевих постачальників таким чином так званий "carbon footprint" ("вуглецевий відбиток") на їхній їжі не видно зовсім. Замість того, щоб їсти картоплю чи сезонні продукти привезені з далеких країн у будь-яку пору року, locavor вважає за краще їсти картоплю, яка вирощена неподалік чи ж сезонні овочі та фрукти. Багато українців були locavores усе своє життя і ніколи у цьому не підозрювали себе! Єдина іронія в цій ситуації може бути в тому, що в еру подорожей повітрям "вуглецевий відбиток" може бути набагато меншим від продуктів, імпортованих здалека, ніж від продуктів, вирощених в Україні і транспортованих в старих радянських вантажівках, які випускають у повітря шкідливі вихлопи, які збільшують "вуглецевій відбиток" і перекреслюють усі вигоди від вирощування продуктів неподалік.
І нарешті, у нас є термін "foodie" ("фуді") – тобто хтось, хто насолоджується їжею і творчо підходить до її приготування. Я себе до таких відношу і підозрюю, що багато відвідувачів CookingZone.net також!
Автор: Пол Міазга – канадський шеф-аматор, а також гурман, що живе у Києві з 2001 року. У минулому редактор рубрики "Розваги" у виданні Kyiv Post. У вільний від викладання в своїй кулінарній школі UkeyThai, працює журналістом-фрілансером, а також англомовним редактором.
Коментарі користувачів: (2 )
Написати коментар