Ерве Бурдон. Porto-Franko
Минулого тижня в Івано-Франківську проходив фестиваль, який представляв зв'язок України з культурою інших країн. Кіно, концерти, виставки картин і фото, майстер-класи і шоу – так розважали організатори гостей свята. Кожен з днів заходу (з 18-го по 24-і серпня) був присвячений країні, одну з яких мав честь представляти я. Звісно ж, це Франція. Оскільки кулінарія є одним з (мені здається, це саме так) найважливіших і цікавіших елементів культури будь-якої країни, то у мене була особлива місія. Окрім тих трьох страв, які я повинен був представити гостям і учасникам фестивалю, мене попросили приготувати одну, яка краще всього б розкривала зв'язок Франції та України.
Так от для мене (і не тільки) символом української кухні є буряк. В меню кожного ресторану, в якому подають сучасну українську кухню, ми можемо знайти, наприклад, борщ, салат з цим овочем, інші страви. То чому б не скомбінувати його з традиційним французьким продуктом (як мінімум він таким вважається) фуа-грою чи гусячою печінкою?
Експеримент був вдалим. Смак паштету з гусячої печінки був підкріплений солодкою нотою буряка. При нарізці посередині можна було побачити елегантний шар фіолетового кольору. Це був приз для того, хто виграє у вікторині про культуру і життя у Франції.
Серед інших трьох страв, які були представлені в день Франції були: карпаччо з помідорів "Волове серце" з тапенадою, філе барабульки разом з баклажановим пюре та кальмари з карликовими овочами. Усе з французькими соусами і заправками (усі вищезгадані рецепти можна за бажанням замовити).
Мені провели чудову екскурсію по місту і далеко за його стіни. Я був приємно здивований тим, що в тутешніх ресторанах я спробував справжню традиційну українську кухню, яка абсолютно відрізнялася від тієї, яку ми скрізь зустрічаємо ( я б швидше назвав її пережитком Радянського Союзу). Це були автентичні старі і смачні блюда, які я ніде більше не куштував.
Природа прихильна до місцевих жителів. Вони вирощують органічні продукти хорошої якості, які дозволяють кулінарній фантазії розгулятися і не стримуватися ніякими заборонами. І, скажу по секрету, найкращі сирники (це, до речі, моя улюблена страва, якщо ми говоримо про їжу в Україні) для мене приготувала одна леді, яка люб'язно запросила мене побути її гостем. Я ніколи не куштував нічого смачнішого.
Автор: Ерве Бурдон (Hervé Bourdon) – французький шеф, ось що вже більше 10-ти років живе і працює у Києві. Саме він займається тим, що розвиває в українцях правильне відношення до їжі, а також ушляхетнює гастрономію в Україні. Він консультує місцеві ресторани і веде свої кулінарні курси, видає книги і мріє відкрити свій заклад.
Коментарі користувачів: (1 )
Написати коментар