Занепад домашньої кухні

 

 

 

 

У Європі росте ціле покоління дітей, так званих "кулінарних сиріт", які ніколи не бачили як готують їхні матері.

У 20-му столітті з'явилося ціле покоління "Ліонських матерів". Вони готували їжу в бістро, в яких обідали робітники Ліона. Їжа була по-справжньому домашньою, приготованою з сезонних, часто недорогих інгредієнтів. "Матері" часто працювали з однією асистенткою, а їх короткі меню і практичні навички різко контрастують з тією мудрованою технікою "високої кухні" яку сьогодні використовують бригади шефів-чоловіків. Кухня "матерів" добре описана в книзі "Проста французька кухня": "Вони підняли домашнє готування на якісно новий рівень завдяки своїй пристрасті і перфекціонізму". Коли в 1937 році померла Мати Буржуа – то це стало початком занепаду французького домашнього готування. Те ж сталося в багатьох європейських суспільствах після Другої Світової Війни. Жермен Маркіс, французький шеф, відомий по паризькому ресторану Au Trou Gascon, говорить про те, що роль жінки після Другої Світової Війни змінилася: "Матері" дуже старалися. Після війни емансипація у Франції стала настільки впливовою, що готування для жінок стало обурливим явищем. Тепер ресторанами розпоряжалися бригади чоловіків. "До речі – зізнається він, – разом зі своїм відходом жінки забрали і свої способи готування. Тоді наступив кінець простоті у французькій кухні".

У Франції домохазяйки будували свої кар'єри поза домівкою. Домашнє готування стає непопулярним як в південній, так і в північній Європі проте, для кожної країни був окремий сценарій. У деяких усе проходило швидше, як, наприклад, у Великобританії, де індустріалізація завершилася в 19-му столітті.

Дивно, що у Франції збільшилося споживання їжі в McDonald's на 8,5% з 2008 по 2010 рік. Тепер ця країна – другий ринок для фаст-фуд гіганта.

Як же аналізують процес занепаду домашнього готування? Дослідники дивляться на кількість людей, що обідають у фаст-фудах, вони також збирають статистику, в якій відзначається зміна у відношенні і тренди. Дослідницька компанія Euromonitor проводила дослідження звичок, що змінюються, по Європі з 2000 по 2007 рік. Вони дізналися що в найбільш розвинених європейських суспільствах росте пристрасть до фаст-фуду і зручної їжі. Продажі готової їжі по Європі виросли на 15%. Проте, тут розвивається і паралельна історія: багаті люди в тих же країнах думають про своє здоров'я їдять органічні продукти і готують їжу самі. Коли такі люди купують продукти, то обирають здоровіші органічні продукти.

З іншого боку існують такі, хто обожнює традиційні сільські культури і подорожує в такі країни щоб спробувати спеціалітети того чи іншого регіону, зроблені вручну. Марко Паоло з Салумерії Сан Вінчензо стверджує, що матері і бабусі в його регіоні досі віддано готують обід зі свіжих інгредієнтів, але подорожуючи в розвиненіші регіони Італії бачимо іншу картину: "Все більше жінок починає працювати, а молоді пари від'їжджають з села, щоб працювати в офісах – відповідно вони їдять більше приготованої заздалегідь їжі". Сума готової їжі в Італії оцінюється в 6,61 мільярди євро згідно з даними Euromonitor. Це майже стільки, скільки і у Великобританії хоча готова їжа як наприклад, сушена паста і консервовані помідори завжди була частиною італійської дієти. Проте, зараз усе змінюється і в Італії: на фабриках роблять готові соуси до пасти і готові піци. "За цим – майбутнє", стверджували на фабриках ще 10 років тому.

У кожній європейській країні сім'ї – особливо жінки – скаржаться, що у них просто не вистачає часу на готування. По телевізору можна побачити безліч кулінарних шоу, з кожним роком публікується все більше швидких і легких рецептів. Однак, готування вдома все не відроджується.

Немає єдиного пояснення. Серед можливих причин: урбанізація і більш маленькі будинки, роль жінок, що також змінюється, в європейському суспільстві за останні 40-50 років. Рівність в правах і будування кар'єри призводить до того що жінки більше покладаються на готову їжу чи на обіди поза домом, коли мова заходить про готування для сім'ї. Пан Маркіс, шеф, вважає, що зростаючі бажання ставлять домашнє готування не в пріоритеті мобільних європейських сімей. "У дитинстві у нас була одна машина і ми добре харчувалися завдяки тільки зарплаті мого батька", говорить він. "Тепер усі хочуть мати три машини і хорошу відпустку, так що обоє батьків повинні працювати. Їжа стає менш значущою", додає він.

Ситуація каталізується ще і тому, що жінки іноді самі утримують сім'ю. Їх партнери можуть братися за готування вдома. Чоловіча зацікавленість кулінарією залишається прерогативою багатих сімей, вона підігрівається шефами в медіа, а також тими які очолює "найкращі ресторани" у світі.

Шеф і працююча мати Селлі Кларк з ресторану Clarke's в Лондоні складає меню свого закладу подібно до "матерів". Вона стверджує, що як чоловіки, так і жінки можуть привнести до готування щось своє. Проте, зараз усі цікавляться тим, як готують чоловіки використовуючи простий і чесний стиль жінок-кухарів минулих поколінь.

Відповідно, існує звинувачення, що "звільнені" від готування жінки і породили сучасну безвідповідальну індустрію їжі. Ті жінки, які не продовжили те що робили їх матері і бабусі, залишили двері відкритими. А компанії, що виробляють продукти створили здоровий сурогат для усіх і може і не було б індустрії фаст-фудів і проблем із здоров'ям, які ведуть до ожиріння. Треба відмітити, що феміністки не чекали такого фіналу а до нього привели ще і екологічні і економічні чинники. Ні, європейським жінкам не треба кидати свою роботу і ставати домохазяйками, але в їх сім'ях можуть вирости "кулінарні сироти", чоловіки і жінки, які ніколи не бачили, як готують їхні батьки. І ніщо не може це замінити: шеф з телевізора не зможе замінити розмову про те, як правильно приготувати страву, яку веде мати і дочка, чи батько і син. Талановиті "матері" поступилися кухнями чоловікам і їх бригадам помічників, які збільшили нерівність прав чоловіків і жінок в суспільстві. У суспільствах у яких гендерні ролі більш менш збалансовані, є шанс відродити героїчну мамину їжу для кожної нації. Це вже навіть не соціологічна потреба, а економічна. Пан Маркіс, який поклав життя на цю справу стверджує що повернення до основ потрібне і з політичної точки зору. "У минулому знайшлися економічні причини, щоб жінки пішли з кухні, зараз же існує економічна причина для відродження їх простого і перфекціоністського готування. Цій культурі заздрить увесь світ".