Ресторанна революція Лондона

 

 

 

 

Щось дивне твориться у гастрономічному світі Лондона. Нові місця з'являються в нетрадиційних для розміщення ресторанів районах, відвідувачі платять за те, щоб поїсти в чужих будинках. Відомі шефи займають тимчасове місце для закладу і готують великі порції для 30-ти гостей тільки, щоб вже на ранок забути про цю локацію.

Ласкаво просимо у світ тимчасових ресторанів і клубів для вечері. Не існує універсальної теорії чому цей кулінарний тренд почався минулого року, але економічна криза "долила масла у вогонь". Ще одна причина: розвиток соціальних мереж. У усіх завсідників є сторіночка в facebook і twitter, тому шеф може легко розповсюдити інформацію про вечерю.

Ця концепція не нова – роками приватні кухні з'являлися в Гонконгу і Парижі. Проте, зараз центром руху є Лондон. Найвпливовіші гастрономічні заходи влаштовували Стіві Парль і Нуно Мендес. Зараз вони вийшли з гри, однак їхній дух живе.

Пан Парль, талановитий молодий шеф з Dock Kitchen, в Північному Кенсингтоні заснував свою "Переносну кухню" в 2009-му році. Він влаштовував вечерю з трюфелями в клубі по веслуванню або ж вечір пам'яті гастрономічного критика Елізабет Девід на складі в Шордітч. "Мені здається, саме змінність так приваблює людей - Ви отримуєте свободу тимчасовості. Ось чому людям це подобається", говорить він.

Однак, існують також і свої мінуси: кожного разу нова обстановка і Вам треба влаштовувати і обживати кухню заново. Саме тому напевно зараз Пан Парль знайшов собі постійне місце. Проте, він проводить  вечері кожні вихідні, де він може запропонувати усе, починаючи від італійської вареної вечері, страв скандинавської острівної кухні і до кераланської кухні.

Ще один впливовий шеф – це Пан Мендес і його партнер Кларіс Фарія, які заснували Проект "Лофт" в Хокстоні  як щотижневий клуб для вечерь. Колись, це була квартира Мендеса. Зараз там заправляє Пані Фарія, яка організовує щотижневі вечері з місцевими і закордонними шефами. Проте, спочатку гостям треба пройти через кордон секьюріті для того, щоб опинитися в звичайній квартирі напівіндустріального приміщення.

Мені пощастило потрапити до шефа Джеймса Лава, який заправляє кухнею в St. John's Bread & Wine. Він приготував вечерю з 10-ти страв з вином. Я заплатив 117,50 фунтів стерлінгів. Більшість гостей були фінансистами. Частиною філософії таких зібрань є те що Ви усі їсте загальну страву – Ви ділитеся досвідом досягнення невідомого, оскільки в меню немає вибору. Ціна вечері прирівнювалася до вартості трапези в кращих ресторанах Лондона. Страви вражали своїй інновативністю. Усе почалося зі свіжих яєць чайки і солі з селери, потім – запечений кістковий мозок з оцтом на сидрі і фенхелем, далі гості покуштували голову свині з морквою, м'ясо ягняти, молоду цибулю і черемшу. Пан Лав зізнається, що хотів постежити чи сподобаються публіці заклади без вибору в меню. Він усе зрозумів, коли люди реагували на ті страви, які він надсилав на стіл гостей без їх запиту. "Часто люди підходили до мене і дякували, примовляючи, що ніколи б не замовили такі страви за власною ініціативою" говорить він.

Фішка успіху таких тимчасових місць – спонтанність усього. У кінці минулого року П’єр Кофман, у минулому шеф Лондонського ресторану La Tante Claire, що має три мишленовські зірки, заснував тимчасовий заклад на даху універмагу Selfridge's на Оксфорд Стріт. Він повинен був проіснувати всього два тижні, але продовжив свою присутність до 2-х місяців, а ціна за вхід так і залишилася – 75 фунтів стерлінгів.

Ще одна серія тимчасових гастрономічних вечірок була проведена в приватному будинку Джо Вуд, у минулому моделі і дружини Ронні Вуда гітариста the Rolling Stones. Сет з 10 блюд коштував 125 фунтів стерлінгів і подавався в саду її будинку, колишньому мисливському будиночку в Richmond Park. Свої обіди вона влаштовувала разом з Артуром Потсом Доусоном, ресторатором, який бореться за екологію і вірить в органічне землеробство.

Клуби вечерь і рух за тимчасові ресторани – свідчення того, наскільки лондонці відкриті до нового. Будь-яка людина може прийти в звичайний британський будинок і зустрітися з іншими британцями – це фантастичний досвід!