cookinzone
Роздрукувати

Простота високої кухні

дискусії
 
 
Простота високої кухні
 
 

 

Крістіан Констант, відомий паризький шеф. Боьше 10 років тому він звільнився з ресторану Les Ambassadeurs, що має дві Мишленівських зірки у відомому паризькому готелі Hôtel de Crillon's і переїхав на вулицю Saint-Dominique на Лівому березі Сени. Свою імперію він розпочинав з ресторану Le Violon d'Ingres, і незабаром розширив її ще двома по сусідству: Les Cocottes de Constant і Café Constant. У останніх двох ресторанах не треба бронювати столик і тому увечері біля них шикується черга. Усе через бістро без претензії і регіональної кухні за демократичними цінами. У травні шеф відкриває нову брасерію Le Bibent в Тулузі.

Його дружина родом з Шотландії працює в адміністрації кулінарної імперії а сам Пан Констант у свої 60 не збирається зупинятися на досягнутому.

Як починаються Ваші вихідні?

Ми зазвичай приїжджаємо в наш будинок у Бургундії, і я зазвичай у поганому настрої тому, що доки ми зберемося, вже 6-та вечора і ми потрапляємо в пробку. Наш будинок знаходиться в 1,5 годинах їзди на схід від Парижу. Ми приїжджаємо туди ось вже 4 роки. Це місце дуже важливе для мене. Там тихо і спокійно оскільки будинок знаходиться в закинутому селі – це щось радикально протилежне тому, що я бачу увесь тиждень. Погостювати до нас приїжджають найближчі друзі.

А якщо Ви залишаєтеся в Парижі?

Я залишаюся в місті, якщо намічається велике змагання по регбі. В п'ятницю увечері декілька старих гравців регбі приходить в мій ресторан Violon d'Ingres. Ми вечеряємо разом. Мені так подобаються ці збіговиська, адже саме про таке я мріяв, коли був маленьким тому мені так приємно, що відомі гравці приходять до мене в ресторан. Вони, до речі, не лише гравці в регбі, але і гурмани, вони обожнюють вино тому мені приємно обслуговувати їх. 

Регбі для Вас так само важливе як і кулінарія?

Я грав в регбі до 14-річного віку. Тоді мені довелося вибирати між регбі і кулінарією. Мій батько був поліцейським і не залишив мені вибору оскільки на регбі в моєму дитинстві кар'єру не побудуєш. Мені було шкода оскільки ми з моєю командою були кращими в Піренеях. Регбі схоже на кулінарію: Вам потрібний капітан, але ролі усіх інших гравців також важливі.

Ви готуєте в заміському будинку?

Звичайно! Але у мене не залишається вибору тому що моя дружина - з Шотландії. Вона любить добре їсти і я повинен готувати їжу. Останнім, що я готував для моєї сім'ї, був омлет з трюфелями і ягня Champvallon – я запік його в печі з картоплею, цибулею і чебрецем. Ягня перетворився на конфі. Усім сподобалося.

Ви коли-небудь ходите в інші ресторани?

Якщо ми в селі, то завжди готуємо удома. Якщо ми в Парижі, мені подобається бістро, а не висока кухня. Я вже роками готую вишукані страви і зараз я вже не хочу це їсти. Зараз я працюю над тим, щоб зробити кулінарію простішою. Це може здатися дивним, що я хочу спростити своє життя, я маю три ресторани на одній вулиці, але я люблю те, що я роблю і я також добряче спростив своє життя. Ось мій секрет успіху – не витрачати усе, що я заробив. Я не витрачаю багато грошей на машини або яхти, у мене невибагливий смак – я провожу час з сім'єю або дивлюся регбі. Важливо оточувати себе добрими і відповідальними людьми, щоб ділити труднощі життя. Коли я був молодий, мої керівники ніколи зі мною нічим не ділилися – замість цього я був вичавлений як лимон і потім від мене позбавлялися. Зараз усі мої шефи – мої партнери по бізнесу.

У Вас ніколи не було спокуси кинути усе і жити в селі, маючи маленький ресторан?

Так, звичайно. Але я ще маю час на роздуми. Може коли мені буде 70, я відкрию заклад тільки для своїх друзів і для тих, хто мені подобається. Вони приноситимуть інгредієнти, а я для них готуватиму.


Copyright © 2006-2024 Cooking Zone
Автор проекту Sergius