Домашні бари повертаються в моду

 

 

 

 

Домашні бари знову в моді тому, що з'являється все більше людей з професією "міксолог". Вони роблять хімічні експерименти над алкогольними субстанціями і вигадують стильні комбінації, які зривають овації. Як, наприклад робота Еріка Лорінча з лондонського Connaught Bar. Зараз люди йдуть у бар, щоб спробувати його "Криваву Мері" з піною з селери.

У Європі відкривається все більше барів і закритих клубів. Можна сперечатися про те, що спровокувало сплеск інтересу до цього мистецтва але роль серіалу "Божевільні", що має регалії Golden Globe і Emmy, очевидні. Навіть непитущі натирають свої келихи від Baccarat і наповнюють їх льодом, просто для звукового ефекту.

Можна віддати належне Девіду Колінсу, дизайнерові the Blue Bar і багатьох інших за те, що зробив готельні бари гламурними місцями в Лондоні. Багато з його клієнтів, а серед них Мадонна і Том Форд, часто просять його зробити точні копії барів. "Люди розважаються зараз по-іншому. Необов'язково готувати велику вечерю. Можна виявити гостинність, випивши чогось в гостями з усіма прикрасами: мартіні, лимоном, скибками яблука і звісно ж, з відмінними келихами", говорить він.

Паризький дизайнер Індія Махдаві Хадсон які зробив редизайн the Coburg Bar в Лондоні, має прагматичніше пояснення цього феномена. "Тут зазвичай немає людей, які постійно дивляться в екрани своїх Blackberry". Він нещодавно переробив бар в паризькому Hôtel Marcel Dassault, наклеївши шпалери в принтом-джунглі і поставив меблі з ротанга. Пан Хадсон мав намір створити "денні бари", де Ви зустрічаєтеся з друзями і залишаєте мобільний в кишені пальта.

Ця ідея переноситься додому, де завдяки домашнім барам хазяї можуть розважати гостей саме так. Пан Колінс говорить, що в процесі міксування коктейля присутній елемент шоу.

Лондонського дизайнера Тару Бернар нещодавно попросили переробити підвал в нічний клуб/панів для клієнта з Mayfair. "Сім'я мала домашній кінотеатр в підвалі, а ми усі перетворили на клуб з баром (і навіть знайшли місце для діджея). Простір можна використовувати як місце для афте-паті і для дрінків перед вечерею". Там є: бар, вкритий бронзою, двері, оббиті шкірою, два винні холодильники, зроблених на замовлення, стільці для бару, вкриті хутром норки плюс світлова система, що змінює колір. Такі проекти за словами дизайнера мають ціну від 25 тисяч фунтів стерлінгів.

"Простір дійсно зводить в розуму, але мені здається, що справжньою причиною для появи домашніх барів є заборона на паління в публічних місцях", говорить вона. "Багато хто колекціонує вино і сигари". Ще один чинник – це вік. "Приходить час і стає непристойним показуватися в нічних клубах", говорить Пані Бернар.

Архітектор Альфред Мункенбек нещодавно створив барную стійку, яка коштує приблизно 10 000 фунтів стерлінгів. У ній є і полички, і дзеркала, і освітлення, а також дерев'яні двері, за якими ховається холодильник і умивальник.

Тим же, у кого простір обмежений, можна придбати готові барні стійки. Наприклад, міланська компанія Sawaya Moroni має три види домашніх барів : "Борис", названий на честь Бориса Єльцина;  скульптурний бар-кабінет "Вогняна вода" у формі кондора з великим дзьобом; "Рокcанна", натхненний хітом групи the Police.

З'явилися домашні бари і від дизайнерів: Ralph Lauren і Armani Casa. Вони досить популярні незважаючи на досить високу вартість.

Повернення домашніх барів переносить нас в 1920-і і 1930-і, коли чоловіки вечеряли в смокінгах, а жінки у вечірніх сукнях. На вечерях грали молоді композитори, нові зірки того часу – це було частиною зайтгайста того часу. Салонне життя повернулося: усі знову вбираються і п'ють напої, які елегантно наливаються з декантера. "Після довгих років обідів на кухні ми усі хочемо чогось нового", говорить Пані Бернар. Вона вважає, що ми повертаємося до потурання своїм бажанням, декадансу і гламурності.