cookinzone
Роздрукувати

Пол Міазга. Завжди в авангарді: справжня стара гвардія Києва

авторські колонки
 
 
Пол Міазга. Завжди в авангарді: справжня стара гвардія Києва
 
 

 

За 10 років життя у Києві я можу з впевненістю сказати, що в цьому місті є деяка кількість хороших шанованих ресторанів, які довгий час можна було перерахувати на пальцях. Це правда і напевно є відображенням радикальних та бурхливих змін, які сталися в столиці з початку нового тисячоліття, проте, декілька ресторанів пережили такі зміни. Ті, які не просто вижили, ті процвітають. На думку спадають: остерия "Пантагрюель" та "Арізона BBQ".

"Пантагрюель" біля станції метро "Золоті ворота" вже роками вважається бастіоном італійської кухні. Прекрасна їжа, відмінний сервіс, меню, що змінюється, особливі вина і неперевершена якість роблять це місце таким, про яке говорять усі екс-пати, а особливо італійці. Я бував там кілька разів, але мені ніколи не випадала нагода спробувати щось типу оссобуко або салтимбоки, але я можу зробити висновок що це було б до біса смачно.

Тим часом "Арізона BBQ" в першу чергу користується популярністю з 1997 року тому, що це один з небагатьох ресторанів в місті, яким володіють іноземці, а ще це було одно мало не ЄДИНЕ місце, де можна було замовити гамбургер або начос. У цьому закладі саме та домашня невимушена атмосфера по-американськи, як італійська в "Пантагрюелі"; у цьому ресторані усе роблять, для того, щоб ти відчув себе як вдома (якщо ти американець). Говорячи про це, згадаю про ціни (і про зростаючу конкуренцію, якій вони сприяють) – вони прийнятні, як для американців, так і для заможних українців.

Серед інших київських ресторанів необхідно згадати "СРСР" і "Царське село" біля музею, присвяченого Другій Світовій Війні. Це не зовсім ті місця куди Ви б хотіли повести своїх друзів, якщо звичайно, Ви не хочете показати їм огидну частину української (взагалі-то, російської) гостинності. В обох ресторанах залишаються на плаву, розважаючи гостей і пригощаючи їх пропорційно заплаченим грошам. Однако, не все так просто. У них є фірмовий "фокус",  який заманює людей ще зі входу: горілка з салом, танцюючі дівчата в псевдо-традиційних костюмах і меню з популярними стравами: пельмені, шашлик, російські салати, борщ і так далі. Це саме те що потрібно деяким іноземцям (а також місцевим).

А тепер про інше: багато англійців та американців (і не лише) дійсно час-від-часу хочуть скуштувати індійське каррі. "Гімалаї" на Хрещатику існує вже дуже давно необов'язково тому, що у них найкраща індійська їжа, але через свого місцерозташування, ціни та рівень сервісу. Ніхто не йде з "Гімалаїв", нарікаючи на рівень послуг або ціни, і тоді як вони поступаються ними конкурентам в місті за смаком страв та якістю, не так багато іноземців поїдуть на проспект Науки або на бульвар Дружби Народів заради індійської їжі (що сумно). Як говорять у ресторанному бізнесі: "головне – це місцерозташування".

Нарешті, O'Brien's  виділяється як справжній ірландський паб в місті, де повно конкурентів. Хочете подивитися фінал Ліги Чемпіонів? Йдіть в O'Brien's. Плануєте цього літа подивитися Чемпіонат Світу по Регбі і випити 0,5 світлого пива чи сидру? Вам прямісінько в O'Brien's. Хочете зустрітися з англійцями (ірландцями шотландцями чи жителями Уельса) у Києві? Вам туди ж. В цьому закладі є все, що треба в пабі: він такий великий, що іноді здається, що можна заблукати в цьому приміщенні з множиною пива в кранах, офіціантки впізнають Вас і розмовляють із постійними гостями, а в меню багатий вибір їжі для паба (картопля, приготована безліччю способів, fish n' chips, бургери, масні закуски до пива) і прекрасне місцерозташування, завдяки якому паб легко знайти.

Я точно упереджений у своєму виборі закладів, хоча усі вони існують як мінімум 10 років (деякі й страші), ні в одному з них часто не змінювався персонал за моєї пам'яті і вони знайомі майже кожному іноземцеві в місті. Тому постійний приплив іноземців в ресторані – це незавжди гарантований рецепт успіху, але це завжди плюс.

Автор: Пол Міазга – канадський шеф-аматор, а також гурман, що живе у Києві з 2001 року. У минулому редактор рубрики "Розваги" у виданні Kyiv Post. У вільний від викладання в своїй кулінарній школі UkeyThai, працює журналістом-фрілансером, а також англомовним редактором.


Copyright © 2006-2024 Cooking Zone
Автор проекту Sergius